‘ункц≥њ вол≥
|
1. —понукальна - орган≥зац≥¤ активност≥ людини. јктивност≥
притаманн≥ мимов≥льн≥сть ≥ дов≥льн≥сть прот≥канн¤ д≥й ≥ повед≥нки. якщо активн≥сть виступаЇ властив≥стю вол≥,
то вона характеризуЇтьс¤ дов≥льн≥стю, тобто зумовлен≥стю д≥й та повед≥нки св≥домо поставленою метою.
якщо в людини в≥дсутн¤ актуальна потреба виконувати д≥ю, але при цьому необх≥дн≥сть виконанн¤ њњ вона усв≥домлюЇ, то вол¤ створюЇ допом≥жне спонуканн¤,
зм≥нюючи смисл д≥њ (робить його б≥льш значущим). —понуканн¤ людини до д≥й створюЇ певну впор¤дковану систему - ≥Їрарх≥ю мотив≥в - в≥д природних потреб до вищих спонукань, пов'¤заних з переживанн¤м моральних, естетичних та ≥нтелектуальних почутт≥в. якщо виходити з розум≥нн¤ вол≥ ¤к моральноњ саморегул¤ц≥њ, тод≥ основною њњ характеристикою стане п≥дкоренн¤ особистих мотив≥в соц≥ально значущим. 2. √альм≥вна функц≥¤ - стримуванн¤ небажаних про¤в≥в активност≥. Ћюдина здатна гальмувати виникненн¤ небажаних мотив≥в, виконанн¤ д≥й, повед≥нку, ¤к≥ суперечать у¤вленн¤м про зразок, еталон. ¬ольове регулюванн¤ повед≥нки було б неможливе без гальм≥вноњ функц≥њ.(Ќаприклад окрем≥ про¤ви людськоњ вихованост≥: не дати виходу агрес≥њ, не ви¤вити негативн≥ емоц≥њ). ќтже в пон¤тт≥ "вол¤" простежуЇтьс¤ ц≥л≥сний характер псих≥ки людини: проблема вол≥ стосуЇтьс¤ ≥ Ї нев≥дд≥льною в≥д проблем особистост≥, св≥домост≥, самосв≥домост≥, мотив≥в, потреб, емоц≥й, п≥знавальноњ д≥¤льност≥. |